Мешканців Миколаєва, бажаючих всиновити дитину, інформують про правила процедури.Прийомна сім’я — сім’я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.Особи, які можуть бути прийомними батькамиПрийомними батьками можуть бути працездатні особи, які перебувають у шлюбі або окрема особа, яка не перебуває в шлюбі.
Влаштування дітей у прийомну сім’ю рекомендовано проводити з урахуванням віку прийомних батьків та дітей, щоб на час досягнення обома прийомними батьками пенсійного віку всі прийомні діти досягли повноліття. У разі досягнення пенсійного віку одним із прийомних батьків час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків.
В окремих випадках прийомна сім’я може функціонувати й після досягнення прийомними батьками пенсійного віку, але не більше ніж протягом п’яти років.
Середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, що передували місяцю звернення із заявою про створення прийомної сім’ї, не може бути меншим за розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У разі створення прийомної сім’ї прийомні батьки беруть прийомних дітей на власну житлову площу за наявності відповідних санітарно-гігієнічних та побутових умов (належного стану житлового приміщення, необхідної житлової площі, належного санітарного стану, наявності необхідних меблів, побутової техніки та інших товарів тривалого споживання, наявності умов для проживання, виховання та розвитку дитини).
Особи, які не можуть бути прийомними батьками
Створити прийомну сім’ю можуть повнолітні та працездатні особи, за винятком:
— осіб, визнаних у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;
— осіб, позбавлених батьківських прав;
— осіб, які були усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним, опіку, піклування чи діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу було припинено з їх вини;
— осіб, які за станом здоров’я не можуть виконувати обов’язки щодо виховання дітей (інваліди I і II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства);
осіб, які перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
осіб, які зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
— осіб, які страждають на хвороби, перелік яких затверджений МОЗ щодо осіб, які не можуть бути усиновлювачами;
— осіб, які були засуджені за злочини проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324 і 442 Кримінального кодексу України , або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;
— осіб, які не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу).
Не можуть бути прийомними батьками особи, з якими проживають члени сім’ї (у тому числі малолітні та неповнолітні діти), які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства.