У День людей похилого віку на Березнегуватщині Миколаївського району відбулося тепле свято: з привітаннями та подарунками.У гості до шановних мешканців району завітав депутат Ммиколаївської обласної ради Володимир Фроленко, для якого саме головне — це люди, їхні проблеми, думки, сподівання, почуття. Ось що він розповів про свої враження:— Національний український «День ветерана», Міжнародний день людей похилого віку чи вже День поважного віку в Україні? Зараз модно запроваджувати нові свята, перейменовувати старі та змінювати формулювання але чи має значення те, як називається свято?Для мене головне питання, чи стало літнім людям жити в Україні краще? Відчули вони позитивні зміни в країні, чи їх шанують, як раніше? Вважаю, що ні.
Сьогодні відвідав Березнегуватський район, привітав людей поважного віку зі святом. Під час минулої зустрічі, обіцяв їм подарувати новий комп’ютер. Вирішив скористатись нагодою і в цей святковий день зробити приємно ветеранам, тим самим виконавши обіцянку.
Скільки себе пам’ятаю, повагу і шану до літніх людей завжди прививали з раннього дитинства. Ветерани – це люди, за плечима яких багаторічна праця і заслуги, це люди, які несуть нашу історію і досвід необхідний всім нам. Адже народ, який не пам’ятає свого минулого, не має майбутнього.
Саме для того, щоб зосередитися на вирішенні потреб і проблем старшого покоління, на забезпеченні належного та гідного соціального захисту ветеранів, а також з метою вшанувати людей поважного віку та привернути увагу молоді проводять такі свята.
Раніше, завжди проходили фестивалі, вистави, різноманітні концерти та благодійні ярмарки, вечори відпочинку. Сьогодні, складається враження, що влада не приділяє належної уваги людям поважного віку, а разом з цим і у підростаючого покоління втрачається розуміння і шана до ветеранів.
Прикро від того, що ми втрачаємо цінності, історію яку роками накопичували, зберігали і шанували. Боляче спостерігати, як сучасним школярам навіть не спадає на думку поступитися місцем літній людині в громадському транспорті. Саме в такі моменти розумієш, що ми рухаємось не в тому напрямку: «Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього, хто не відає про славу своїх предків, той сам не вартий пошани».
